"Тужно сяйнула цигарка"

Тужно сяйнула цигарка,

попіл остиг на вустах.

Будьмо знайомі, циганко!

Хто ви у цих небесах?

Ниточку подих ворушить,

серце троянда пече.

Дивиться зорями в душу

вечір тернових очей.

Ой ви бубнова чаклунко!
Стежка до щастя одна.
Дзвонить луною цілунку

перстень у чаші вина.

Барди, гусари бувалі

знічено падають ниць.

Гордим сузір'ям вуалі

світяться сто таємниць.

Сонце яріє на ґанку.

Пише світання портрет...

Хто ви, царівно-циганко?

Тиша. Мовчання. Секрет.