Мені
примарилась неволя.
Без
виднокола, виднополя.
Лежу в
темниці кам’яній.
І нічим
дихати мені.
Тут
тіснота.
Тут
сумота.
І ґрати, ґрати…
Бога
ради!
Прилинь
журавкою до мене
од
захмелілого ромена,
од
виднокола, виднополя…
Мені
примарилася воля.
Немає коментарів:
Дописати коментар