Бачу
спалену дорогу
через
ніч і день.
З ніг
упали круторогі,
а чумак
іде.
Жовте
марево куріє,
свище
суховій.
І
зринає Україна
в
хустці голубій.
Ой,
чумаче, не дійти нам!
За
плечима Крим...
Спочиває
самотина
під
ярмом старим.
Чайка
плаче. Ворон кряче.
Та
мовчить чумак...
Бачу в
далечі гарячій
полум’я
чи мак.
Там
розлущилось від солі
дерево
ярма.
Зла
розлучниця з косою
плентає
сама.
Немає коментарів:
Дописати коментар