"Ах, красуня з косою ріки!"

Ах, красуня з косою ріки!..

Квітла гречка на ниві-сорочці.

Крукотіли довкола круки,

джеркотіли ватаги сорочі.

Норовисту красу золоту

розпинали стовпи придорожні.

Чорний вихор котив сироту

за тумани, за вічні морози.

Ах, красуня! Майнуло, як сніг,

на колючих дротах задзвеніло...

Поборола сім бід. А своїх

яничарів змести не зуміла.

Розкошують вони у раю,

виціловують макові губи,

і вродливу небогу свою

продають ні за гріш, душогуби.

Не зігріє промінчик струни,

не поможуть ні сльози, ні чари.

Ах, красуне! Цвіти і стогни.

Яничари мої, яничари!