Упокорені
пороги
омиває
течія.
Дніпре,
зоряна дорого,
вічна
юносте моя!
Не
здавайся, сизокрилий,
піднімайся
і веди.
Напинай
моє вітрило
над
громадою води.
Не
судилась нам удача,
поки ми
на мілині.
Гей,
Славутичу-козаче,
загрими
на глибині!
Немає коментарів:
Дописати коментар