Зосталася
полова,
забулося
зерно.
Не
згадується слово,
поховане
давно.
Лукавий
час нещасне
дитятко
не вберіг.
Покайся,
вічний часе!
Убити
слово – гріх.
Допоки
лиш полова
у
пам’яті зрина, –
почнімо,
часе, знову
від
слова, від зерна…
Немає коментарів:
Дописати коментар