Кобзарева зоря

Вечір вишитий зірками.

Сидимо під рушниками.

Квітне вишня-подолянка.

Тітоньки у вишиванках.

Я між ними вичитую:

«Зоре моя вечірняя»...

Над моєю душею,

над листком «Кобзаря»

захід сяє вишнево.

Тиша. Вечір. Зоря.