"На іменини, пам’ятного дня"

На іменини, пам’ятного дня,

коли вляглась нарешті метушня, –

прилинула до мене телеграма,

а в ній одне словечко: мама.

Каміння слів тулила, як могла,

на крутизні казенного стола.

Але хитнулась далеч поміж нами –

і розлилось чорнило небесами.

Ой лишенько! Ну що це за дива?

Одне ж воно – ну де таке бува?

Таке не впишеш у ніякі графи.

І дивувались мудрі телеграфи.

Понад степи летіла телеграма,

а в ній одне словечко: мама.