За
димами ожини
через
поле лягла
мурашина
стежина
від
села до села.
Серед
спеки німої
навіть
жайвір замовк.
Та
тупоче за мною
по
стежині синок.
Нас
крильми голубими
обіймає
полин.
Ми
немов загубились
між
горбів і долин.
Крутить
вихор довкола
пилюгою
епох.
Але
треба це поле
перейти
нам удвох.
Немає коментарів:
Дописати коментар