Дивлюсь
на синю оболонь
у
місячному колі.
Такої
ночі не було,
здається,
ще ніколи.
Десь
там озонова діра
за мною
стежить оком.
І гомін
віку завмира
над
берегом високим.
Димить
пустеля нежива,
а
місяць на негоду
горить,
мов рана ножова
у серці
небозводу.
Немає коментарів:
Дописати коментар