Ворон
лихо напророчив,
заклубився
пил доріг.
Злої ночі,
злої ночі
впала
зірка на поріг.
Впала
зіронька гаряча,
засмутилася
трава.
Плаче
матінка незряча,
стогне
туга світова.
А над
житом недостиглим
тліє
стежка вогняна.
Де ти,
сину? Де ти, сину?
Тільки
плаче вишина.
Тільки
стогони луною
озиваються
здаля.
І в
тумані полиновім
чорний
ворон кружеля.
Зизе
око поторочі
на
хатину позира.
Злої
ночі, злої ночі
покотилася
зоря.
Немає коментарів:
Дописати коментар