"І дожив до тепла"

I дожив до тепла

звеселілий дідусь.

Лежить на хмарі сивини

у фіолетовім затінку

розквітлого безу

і згадує зелені літа.

Земля парує.

Молода трава

проростає крізь торішнє листя,

крізь розімлілого дідуся.

А він витає душею

між небом і землею.

Склавши руки,

лежить горілиць

на прогрітому горбочку.

Спочиває...