Мандарини

Ще планета дотлівала.

Сліз багато. Хліба мало.

Та купила десь на ринку

мама дивну мандаринку.

Мама дольки місяцями

розділила поміж нами.

А сама ховає очі:

«Я наїлась. Я не хочу…»

Грудка болю. Мандаринка.

Сива доля материнська…

Я привіз дари дешеві –

стиглі сонечка рожеві.

Пломеніють мандарини

і печуть мене провинно.

Та дивлюся мамі в очі:

«Я наївся. Я не хочу…»