"Журиться жайворон-серпень"

Журиться жайворон-серпень:

літня пора промина.

Вже сивиною над степом

лине жура неземна.

Зблиснуло щось таємниче

і похитнуло світи.

Стало до космосу ближче

на берегах духоти.

Зорями гаснуть минущі

дні на межі холодів.

Мовчки з небесної пущі

дивляться душі дідів.

Десь там вінки лебедині.

Десь там братва січова.

…А на сухій стебелині

коник сумний спочива.