Стернею
дні поранені.
Ах,
конику! Заграй мені
на
скрипочці зеленій.
Ти
геній!
Та вже
струна порвалася,
і свиснула
крива коса
розгонисто, вогнисто…
Мій
конику, пригнися!
А коник
біля скритниці
кладе
розбиту скрипочку
на свій
зелений плащик
і
плаче…
Немає коментарів:
Дописати коментар