Хотілося
додому їм.
Вертали
з далини,
з
якоїсь невідомої
локальної
війни.
Пропалені,
просолені,
здорові
і живі...
Синам
світили соняхи
на
грані межовій.
Синам –
зелена вулиця,
оркестру
мідний спів.
Неначе
все забулося,
неначе
всі вернулися
з
розпечених степів...
За
танками остиглими
роїлася
юрба.
Під
чорними хустинами
чаїлася
журба.
Віддаленими
грозами
бадьорий
марш бринів.
Біліла
насторожена
голубка
на броні.
Немає коментарів:
Дописати коментар