"Вітер пишну позолоту"

Вітер пишну позолоту

пообтрушував з гілля.

Посинішали висоти.

Пожовтішала земля.

Лиш єдиний падолистик,

мов покинуте дитя,

ще гойдається на звислій

павутиночці життя.