Картина
осені готова.
Жаріє
охра. Фіолетом
цвіте
прозора акварель.
Але
Всевишній живописець
вологим
пензликом торкає
рожево-білу
одежину
берізки
в ніжному димку.
Зове
глибінь.
За
полем – поле.
Хмарину
промінь протикає.
На
сонці гріється берізка.
І
майорить мазком червоним
засушений
листок...
Задумався
листок.
Немає коментарів:
Дописати коментар