Моститься
сонечко на сон
десь
там, за кавунами.
І
марить сонний патисон
далекими
вогнями.
Дрімають
лагідні слова,
змовкає
голос тата.
Рожевий
захід омива
смагляві
зоренята.
Ця
надвечірня дивина
зове
кудись і манить.
Пливе
окраєць кавуна
в
рожевому тумані.
Немає коментарів:
Дописати коментар