Мережкою
ожини
вже
літо відплива.
Вібрує
і пружинить
орбіта
світова.
Глибінь.
За небом небо.
Ти в
мареві. Ти весь –
мов
зітканий зі стебел
за
межами чудес.
Там
джмелики зухвалі
джумелять
на басах.
А літо
далі, далі...
І
мерзнуть небеса.
Немає коментарів:
Дописати коментар