Ах, осене...
Та що
там говорити!
Аж ось
вони –
дерев
дереворити.
На
зрізі пня –
не
крона, а корона.
Жаріє
дня
окалина
червона.
Вечірня
тінь
лягає
на поліття.
І ми не
ті
за
обрієм століття.
Ах,
осене!
Дерев
дереворити.
На
просині –
штрихи
метеорита.
Немає коментарів:
Дописати коментар