"Побіліла голова"

Побіліла голова.

І поніс я тихі болі

до повірника –

до граба.

Він зігріє, зрозуміє.

Ми ж освячені близнята

із далекого сузір’я.

Ми обоє – тимчасові

гості дивної планети.

Щось на ній немов зламалось.

Відшуміло наше літо.

І чогось мені тужливо.

Може, брат хоч допоможе...

Приглядаюся до граба –

а він сивий,

як і я.