"Боявся лихих судів"

Боявся лихих судів

і тишком-нишком

у нірці глухій сидів,

як мишка.

Шубовснула сторчголов

мара вельможна.

Забомкало, загуло!

Сказали: «Можна».

Є вольнії вже суди,

є спека раю...

Не милує, не щадить.

Карає.

Наосліп – мечем кривим.

Ох веселиться!

А був же нижче трави

у косовицю.