"Випростуюсь, тенета розриваю"

Випростуюсь, тенета розриваю.

У просині, у нетрях вишнеграю

малюю веселкові терези,

молюся на лубкові образи.
Розвіялися марева колишні.

Мені б лише до маминої вишні,

до істинно святої доброти

стогрішною душею дорости...

Тут рай зелений.

Просто Україна.

Жар-квітка у вишневому саду.

Як  треба вже упасти на коліна,

то тільки перед нею упаду.