Мене
так ніжно обіймають.
Мені
так любо в цих обіймах.
Усе
пливе, пливе довкола
в
якомусь дивному тумані,
в
якомусь тихому обмані,
у
загадковому теплі.
Мене
так довго обіймають,
що я в
обійми вже
не вірю.
Я
намагаюсь розірвати
ці
нерозділені обійми,
ці
несподівані кайдани,
які на
волю не пускають
і
нагинають до землі.
Мене
так міцно обіймають.
Мені
так тісно в цих обіймах,
що я не
можу розігнутись,
не можу
навіть ворухнутись.
Беруть
за душу. Дужче, дужче!
Душа
пручається, мов пташка.
Спливають
видива страшні.
Вже
нічим дихати мені.
Душно.
Тяжко...
Немає коментарів:
Дописати коментар