Вічні
тато й мама
у моєму
сні
сіють
за туманом
спомини
земні.
Дух мій
нетутешній
згадує
одне:
тато
камінь теше,
мама
жито жне.
Обіймає
сина
барвінкова
синь.
Мовить
камінь сивий:
«Сину,
відпочинь!
Мовить
жито зжате:
«Сину,
ти змарнів…
Гоже
тут лежати
вічному
мені.
Немає коментарів:
Дописати коментар