"Нікого. Нічого"

Нікого. Нічого.

Лиш хліб і вода.

Пророка нового

душа вигляда.

Спливають обличчя.

Ридають мужі.

І знаки окличні

стоять, мов ножі.

Кривими устами

цілують святе.

А пам’ять хрестами

у небо росте.

Палає дворого

окраєць книша.

До Бога дорогу

шукає душа.

Дорога коротка.

Німіють горби.

Немає пророка.

Лиш мідні лоби.