Поле
сохне, як стільниця.
Ні
ярочка, ні струмочка.
А була
ж отут криниця
у
вербовім холодочку.
У
джерелищах мочарних
струменіли
чисті соки.
А
тепер, мов яничари,
будяки
стоять високі.
Сонцем
спечений добряче,
я
знайшов-таки цямриння,
але в
темряві побачив
тільки
мох і жабуриння.
Тут
криниця наодинці
захлинулася
намулом.
Джерело
у глиб землиці
повернулось
і заснуло.
Немає коментарів:
Дописати коментар