"Наче білий привид"

Наче білий привид

над піском рудим,

лебідь однокрилий

дибає з води.

Зирять ситі вола

гордо з висоти.

Воленька довкола.

Лебедю, лети!

Сяють планетарні

овиди криві.

Але хто ж літає

на однім крилі?

З водоростей боком

лебідь виповза.

Витікає з ока

небо, як сльоза.

Лебедя смішного

воля розпина.

І глузує з нього

п’яна дичина.