Моєї
осені заграва
уже
допалює гілля.
Багряна
крона кучерява
повинну
голову схиля.
Соната
мідною струною
камінні
душі протина.
Стіною
пам’яті сумною
темніє
пуща дротяна.
Хмеліє
слово. Подивися:
шумує
воленьки вино.
Зліта
червоне падолистя
на
синьо-жовте полотно.
Немає коментарів:
Дописати коментар