Мама з пісочним годинником

Купила матуся пісочний годинник.

Щодня на полицю кладе його, дивна.

В макітрі картоплю товче

і дивиться через плече.

(Пісочок тече і тече).

Матуся немовби кудись поспішає.

У цьому годиннику наче душа є.

Годинник цей, мамо, простий.

Закинь ти його чи розбий!

Таж є ось будильник, сім’єю моєю

тобі подарований до ювілею.

Щоранку тебе він будив,

Ну чим він тобі не вгодив?..

Зажурено дивиться мама крізь мене.

Така вона дивна, така незбагненна!

З пісочка не зводить очей.

І серце пронизує щем.

Шурхоче пісочок...

Не треба! Не хочу!

(Пісочок тече і тече).