Фантом

Над синіми льодами

блукає тут і там

цей привид легендарний,

а може, криголам.

Хоч крига неосяжна,

немов полярна ніч,

та міряє на сажні

він безміри сторіч.

То клени, то берези

він бачить крізь льоди.

Ніяк не добереться

до віщої води.

Зове холодне море

до світлої межі.

А там – імла і морок,

і теплі міражі.