"Над літами свище"

Над літами свище

стужа крижана.

Замітає хвища

наші імена.

Відгоміння страху

дзвонами гуде.

Від зневіри чахне

слово молоде.

Лиш на чистім лузі

кличуть вороні.

Не журися, друже.

Ми ще на коні!