Городину
село
зібрало
у подолок.
Півроку перейшло
в
комори і стодоли.
Задумались
дуби.
Якась у них турбота.
Задимлені
чуби
черкає позолота.
Кружляє
листовій
над річкою дзвінкою.
Іржею у траві
просвічує підкова.
Бентежно між дощів
біліє личко хати.
А день
розледащів
і ліг
раніше спати.
Немає коментарів:
Дописати коментар