Зима
мережить і малює.
А ти
ідеш.
Бузкова
королева
у білій казці
інею і тиші.
Зима
безмежна.
Білий
ранок.
Висока
готика тополі.
Тонке
мереживо гілля.
А ти
бузкова королева.
І я
очей не можу одвести
від
сніжної цієї акварелі,
яку за
мить зима намалювала
мені
навік.
По
білому – бузкове.
Немає коментарів:
Дописати коментар