Я
народився в переджнив’я.
Мене
під місяцем серпа
циганка-ніч
приворожила
до
материнського снопа.
Мені
веселка перевесла
яскріла
в житніх колосках.
Мене у
пісні піднебесній
на
крилах жайвір колисав.
Ходити
вчився я у полі,
у нашій
хлібній стороні.
Приймав
цілющі я уколи
від
росянистої стерні.
Усі
негоди пережив я.
Але
душа моя жива
цілує
небо переджнив’я
і
поспішає на жнива.
Немає коментарів:
Дописати коментар