"Щось у світі негаразд"

Щось у світі негаразд.

Недовіра – мов гора

поміж флори і фауни.

Бутафорні кавуни,

сонцелобі гарбузи,

навіть негри-баклажани,

що стомилися лежати, –

всі бояться злого ока,

всім добряча заморока!

Ось чи гусінь чи стеблина.

Ось чи коник чи травина.

Ось метелик чи листок,

чи метеликолисток...

Ну ніхто під небом жаху

виділятись не бажає.

Нащо лізти на рожен,

підставляти голову?

Стрижене? Хай стрижене!

Голене? Хай голене!

Все змовкає у зневірі

і ховається невинно

в сірих сутінках.

На сірім

сірого не видно.