Соняшник

Біжать вагони на світанку

під небосхили світові.

На степовому полустанку

стоїть хлопчина у траві.

Стоїть як соняшок русявий,

чубком вихрястим зацвіта.

Ряхтить у сонячному сяйві

чудна пелюстка золота.

А час гуркоче у розгоні,

і довго дивиться хлопчак.

Мигтять віконцями вагони

в його задимлених очах.