Нашу
хату пелехату
лупить
лом веселий.
Відпливає
наша хата
в білій
каруселі.
Сяє
терем яснолиций.
Прощавай,
старенька!
Відлітає
в таємницю
сирота-лелека.
За
лелекою кульгає
тінь
його цибата.
Білим
порохом лягає
в землю
баба-хата…
Тільки в
мареві пустелі
ще
тримається за стелю
гак
повислий…
Без
колиски.
Немає коментарів:
Дописати коментар