Примари

Закутаний в ряднину,

дрімаєш, сам не свій.

На цілий світ – єдиний

у хижі лісовій.

Ховається у хащах

розпачлива душа.

Життя твоє пропаще

не варте ні гроша.

Палають очі хижі

і зблискують ножі.

Кульгає в морок хижа

на курячій нозі.

Травинками шурхоче

задушлива пітьма.

Кінця жахливій ночі

у безвісті нема.

Та свиснула синичка,

стріпнулося крило.

Віконце, мов суничка,

сліпучо зацвіло.

Осяяна, затишна

і схожа на сову –

розказує хатинка

пригоду лісову.