Листочок посивілий
щось тихо промовля.
Вже сонце осеніє,
та дихає земля.
Нас
тішить прохолода
ранкових
ясенів.
Найбільша
нагорода –
любов у
сивині.
Ми
ангели травневі,
ми білі
голуби.
У
лагідному небі
сам Бог
нас полюбив.
Летімо
до весілля!
Нас двоє – ти і я.
В руці
моїй весніє
долонечка
твоя.
Немає коментарів:
Дописати коментар