Уклін Бєларусі

Долітає далека луна

від Берестя грімкого.

Бєларусіє, квітко сумна,

ти поклич у дорогу!

Посивіло каміння від лих,

та вода не вмирає

у глибинах джерел молодих

легендарного краю.

Зріє поле твоє голубе

серед повені льону.

Рідна пуща колише тебе

на широкій долоні.

Бєларусіє, казко моя!

Лине клич лебединий,

і твоє росянисте ім’я

славить пісня калини.