Не
видно нічого.
Між
нами пітьма.
Лиш
подих вологий
мене
обійма.
Змовкає
скрадлива
година
нічна.
Яка ж
ти вродлива!
Єдина.
Одна...
Не
треба нам свідків.
Ти
поруч. Ти є.
Зачаєно
світить
обличчя
твоє.
Торкаю
гаряче
видіння
щоки.
І пальці незрячі
Горять, мов свічки.
Немає коментарів:
Дописати коментар