"Як вийде калина"

Як вийде калина

до синіх воріт,

як зблиснуть коралі...

Дивлюся крізь далі,

крізь маєво літ –

а там хороводи

калинових наших красунь.

І вишиті рушники.

І вишите небо.

І вишитий шлях.

Ах!

Чарівниці в намистах кармінних...

Ми – з України!

Від серця до серця

мелодія ллється,

промінням трасує.

Кармінна красуне!

Мовчу я.

Погойдує вітер калину,

гортає листок за листочком...

Почую мелодію вічну, єдину –

і в горлі клубок залоскоче.