Русалонько моя,
забудьмо грозовії.
Мовчання солов’я
любов
не розуміє.
І, може,
тільки Бог
у сяєві
знамення
поможе
нам удвох
збагнути
незбагненне.
Ні
слова, мила. Цить!
У тиші є спасіння.
Листочком шелестить
душа
моя осіння.
Немає коментарів:
Дописати коментар