"Душа у невтомній роботі"

Михайлові Слабошпицькому

Душа у невтомній роботі.

Відлунюють грому розкоти.

А вишня цвіте і росте,

закутана в листя густе.

Навколо чудова погода.

Та стогне душа моя горда,

клекоче на грані сльози

у щемнім чеканні грози.

Не все тобі видно, мій друже.

Спинися. Заглянь мені в душу!

Пекельна робота душі.

Скипаю. Стою на межі…