Газетний цех

Нічого не зрікаюсь

на хресному шляху.

Читаю між рядками

в газетному цеху.

І слухає поета

під шелест колосків

красуня із портрета

на першій полосі.

Розвиднілось у світі

від писаних світлиць.

Хустиночка розквітла

у тисячах зіниць.

Красуне із портрета,

що серце полонив!

Ти юна, мов газета

з моєї далини.

Весніє там купава

і пахне там ріка.

А слово закипає

у пам'яті рядка.

Пелюсткою зринає

світання в небеса.

І зблискує за нами

остання полоса.