Пограймо,
сину, в моряків.
Це гра
у щастя. Гра наосліп.
Усі
надії покладаєш
на
грізні крейсери. А їх
розтрощують
сліпі торпеди.
І в
тебе, сину, зостається
лиш
вутлий човник. Бережи
його у
безвісті, як долю!
Тобі
ще, сину, не відомо,
що
першими
ідуть
на дно
великі
кораблі.
Немає коментарів:
Дописати коментар