"Ховається у синь"

Ховається у синь

обличчя Світовида.

І марно блудний син

блукає, мов сновида.

Бо руно золоте –

це вигадка наївна.

Люблю я світ за те,

що є в нім Україна.

Куди мені плисти,

куди мені летіти?

Калина з ясноти

до серця тулить віти.