"Відходить епоха"

Відходить епоха.

Звикаю потроху

до зоряних ворожінь.

Ловлю міражі.

Розчиняюсь у мареві степу.

Літо. Спека.

Сонце в ореолі.

Косогори голі.

А там, за курганом,

розп’яттям дерев’яним

у небі закляк

вітряк.